Today, I’m sharing a poignant letter from an academic in Ukraine (translated into English, original Ukrainian below). For context (which I think everyone should know), please read “Moldova, then Georgia, now Ukraine: How Russia built ‘bridgeheads into post-Soviet space’” and “The Crimean Factor: How the European Union Reacted to Russia’s Annexation of Crimea”

“All of Ukraine needs help now. Humanitarian and military assistance is needed. But there is another kind of help that is no less important – information. We need to tell everyone the truth about what is happening in Ukraine now, how brutally Russian troops are acting. They are destroying the civilian population, destroying our cities and villages, looting and killing out of hatred for Ukrainians, hoping that they will suffer no consequences for their crimes.

We also need to talk about the fact that for a long time politicians of many countries have been doing business as usual with Russia, turning a blind eye to what was happening in Moldova, Georgia and, since 2014, in Ukraine. They paid Russia huge sums of money, which it mostly used to increase its military power and to illegally enrich top officials. Putin has made no secret of his aggressive intentions and has emphasized them many times. Within his own country, he destroyed the opposition and constantly violated civil rights.

The sanctions that were imposed could not significantly affect the economy. They seemed like an attempt to demonstrate that something was being done, but their effectiveness was extremely low. The fact that we now have a war in Ukraine is the result of many countries taking such an approach, countries that proclaim the primacy of human values, but in fact neglect them when arranging profitable contracts.”

Original text:

“Допомога потрібна зараз всій Україні. Потрібна і гуманітарна і військова допомога. Але є ще один вид допомоги – інформаційний, який не менш важливий. Потрібно всім доносити правдиві відомості, що відбувається зараз в Україні, з якою жорстокістю діють російські війська. Вони знищують цивільне населення, руйнують наші міста та села, грабують і вбивають із ненависті до українців, сподіваючись, що їм за ці злочини нічого не буде.

Потрібно говорити і про те, що дуже довго політики багатьох країн робили звичайний бізнес з Росією, закриваючи очі на те, що робилося в Молдовії, Грузії і у нас в Україні з 2014 р. Вони платили їй величезні кошти, які Росія здебільшого використовувала на посилення своєї військової потуги та для розкрадання топ чиновників. Путін не скривав своїх агресивних замислів і багато разів про це наголошував. Всередині своєї країни розгромив опозицію, постійно порушував громадянські права.

Санкції, які були введені, не могли суттєво вплинути на економіку. Вони були схожі на намір продемонструвати, що щось робиться, хоча ефективність їх була вкрай низькою. І тем, що ми маємо зараз війну в Україні, є результат такого підходу багатьох країн, які проголошують першість людських цінностей, а на ділі нехтують ними при укладанні вигідних контрактів.”